|
|
|
Мета дослідження: з’ясувати газетний і журнальний дискурс щодо проблеми ВІЛ/СНІД в Україні.
Завдання дослідження:
- проаналізувати публікацій, що місять згадку про ВІЛ/СНІД, опубліковані у рейтингових всеукраїнських і регіональних друкованих виданнях у 2004 році;
- визначити тематичну спрямованість статей на тему ВІЛ/СНІД;
- визначити ціннісні орієнтації статей щодо ВІЛ/СНІД;
- визначити ціннісні орієнтації та рівень обізнаності журналістів, що висвітлюють тему ВІЛ/СНІД;
- надати рекомендації щодо висвітлення проблем ВІЛ/СНІДу.
Методи проведення дослідження:
- кількісний аналіз публікацій (контен-аналіз),
- якісний аналіз (дискурс аналіз),
- ¡інтерв’ю з київськими журналістами.
Ключові висновки:
- Питання ВІЛ/CНІД висвітлюються у друкованих ЗМІ усіх регіонів України. Найактивнішими є всеукраїнські газети, а також видання Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Львівської, Луганської обл., АР Криму та міста Києва.
- Значна частина публікацій про ВІЛ/СНІД є короткими інформаційними замітками констатуючого характеру. Популярні журнали практично не звертають увагу на важливість теми ВІЛ/СНІДу.
- Спостерігається зростання зацікавленості журналістів у соціальних аспектах ВІЛ/СНІДу. Однак питання профілактики поширення ВІЛ, зміни небезпечної поведінки на безпечну не знайшли належного місця у публікаціях і часто зводяться до формальних сентенцій.
- У статтях розкриваються переважно передумови захворювання - тенденції поширення та шляхи передачі ВІЛ. Ключовими героями публікацій, зазвичай виступають не ЛЖВС, а медики, які є основним джерелом інформації щодо проблеми ВІЛ/CНІД. У статтях з медичної тематики ключовими героями часто виступають ЛЖВС, при цьому висвітлюються лише медичні аспекти проблеми. Такий акцент призводить до звуженого розуміння ВІЛ-інфекції як суто медичної проблеми.
- Друковані ЗМІ беруть участь у формуванні толерантного ставлення до ВІЛ-позитивних людей, переважно до ВІЛ-позитивних дітей, при цьому оминаючи проблеми і потреби ВІЛ-позитивних матерів. Деякі автори наводять заклики підтримуючого характеру щодо ЛЖВС, водночас послуговуючись негативно забарвленою лексикою щодо самої проблеми, що не сприяє формуванню справді толерантного ставлення до ЛЖВС.
|
|
распечатать
загрузить
